14 травня 2015 о 13.15- 14.45 в ауд. 107 відбулася лекція Катерини Насонової: "Феномен ляльки-мотанки в українській культурі". Після лекції – майстер клас з виготовлення ляльки-мотанки.

Феномен ляльки-мотанки в Українській культурі

В сучасних умовах актуалізується постійний пошук «Я» у просторі культури, який особливо гостро екстрапольований в сучасному мультикультурному міському просторі Одним з можливих напрямів розуміння природи сучасної людини є дослідження світу речей, які нині набувають нових сутнісних інтерпретацій і стають інструментом самоусвідомлення людини в сучасному світі. Лялька, як  специфічна річ, поліфункціональний та полісенсовий феномен людської творчості, має багато інтерпретаційних вимірів, що обумовлю актуальність вивчення даного феномену.

Лекція передбачає короткий екскурс в етимологію терміну лялька її генезу та її модифікації.  Лялька в історико-культурній ретроспективі. Особлива роль в лекції відводиться вивченню ролі ляські та її функціям, особливо у процесі само ідентифікації особистості.  Окремий аспект – аналіз трансформації ляльки в українській народній культурі та в сучасних умовах. По завершенню передбачається майстер клас з виготовлення  ляльки-мотанки.

Вступ

Кожного дня ми занурюємся у повсякденне життя,  з його щоденними проблемами, справами, зустрічами й розмовами спілкування з товаришем за чашкою кави і стояння в черзі, поїздка на роботу і розмова по телефону, перегляд традиційних теленовин і освідчення в коханні, мрії про майбутню відпустку і гра з сином, роздуми про сенс життя і приготування обіду, танцювальна вечірка і дискусія серед колег, Це наш "життєвий світ" — феноменальний світ відчуттів, прагнень, фантазії, сумнівів, споминів про минуле і передбачень майбутнього. Це наше буденне життя у всій повноті, ситуативній конкретності, безпосередній даності та емоційній наповненості, яке ми сприймаємо суб'єктивно як цілісний світ, нескінченну та нерозчленовану тривалість.

І начебто звичані на перщий погляд іншої людини  речі ваші модуть нагадати вам  і біль і сміток і хвилини щастя, і розповісти історію цілого життя ( пирклад с Освєнцимом) .

Звичайно в швикому плині подій ми не замислюємся над структурою свого соціального світу чи над передумовами та можливостями соціального порядку, не аналізуємо власні речі. Лище науковці поринають в це світ, намагаючись цог опояснити.

Основні грані життя є "даними", природними, само собою зрозумілими потребують пояснення. Повсякденна реальність існує як самоочевидна і фактична, що не потребує жодної перевірки понад те, що вона просто існує... Як правило, людина сприймає форму і зміст її як щось дане, безперечне, апріорне, самоорганізоване.

Але кожна річ має власне значення і будову та сфою функцію. Навіть одна і та сама річ в різних культурах набуває іншого значення.  Хоча ми знаємо, що дослідники та археологи за допомогою маленьких шматочків та залишків можуть відтворити життя цивілізацій..... але що може більше розповісти про людину ніж її копія!!!! Лялька!!!Що може бути простіше ніж лялька і в одноча складніще ніж лялька?

Льльки оточують нас повсюди, на кожному кроці в кожному магазині Кракова ляльки виглядають з закутків, це начебто звичайна річ що не заслшовує уваги, але чи євона такою звичайною, ляльковий світ може стати безцінним обївток для дослідження, ключем до ціолго ряду проблем, наче віконце в яке ми модемо поглянути на циііоазацію зовні.

Лялька, як  специфічна річ, поліфункціональний та полісенсовий феномен людської творчості, має багато інтерпретаційних вимірів і особливе значення в сучасній культурі як символічний, а також фізичний двійник людини.

Варто було задуматися про будь які варіації ляльки, про будь-якому її хоч трохи значному якості, як волею-неволею починав розмотуватися клубок абсолютно не іграшкових тем: суспільство споживання, гендерна самовизначення, глобалізм, етнічна та расова ворожнеча, сучасна педагогіка, неповні сім'ї, сприйняття поп- культури, соціалізація особистості, страх смерті, - словом, все, що на сьогоднішній день утворює коло найбільш актуальних і найбільш болючих проблем людського суспільства

Сьогодні вже беззаперечним фактом є плрвняння людського життя і гри.  Гра є невджмною сатиною людської діяльності......І іноді лідину порівнюють з лялькою у суспільстві... ляльку, якою керують ака грає. Лялька несе в собі певне значення, вона для чогось служить, містить у собі інформацію, у неї є сенс, який не покривається її застосуванням.

Але що таке лялька?

Лялька-мотанка

Лялька-мотанка є одним з найдавніших символів української культури. Лялька виконувала важливу функцію - оберегу. Саме ця обставина і визначила головні характеристики ляльок і способи їх створення. Назву «лялька-мотанка» пов'язано з тим, що технологія виготовлення полягає не в шитті, а в намотуванні ниток і стрічок. До вміння робити ляльки ставилися дуже відповідально і тому навчали цьому вмінню з дитинства.

Дуже часто люди створювали ляльки для того, щоб відвести біду чи хворобу від людини чи родини. У зв'язку із цим прийнято було робити фігурки без облич, для того, щоб насправді оберігали. Ні в якому разі не дозволялося надавати ляльці людських рис обличчя, оскільки вона ні на кого не мала бути схожою, щоб не заподіяти шкоди.

Лялька-мотанка виконує багато символічних ролей. Так, до прикладу, вважається, що лялька грає функцію посередника між живими і тими, кого на цьому світі вже немає чи, навпаки, ще не з'явилися.

Особливу увагу приділяли весільним лялькам-мотанкам. Вони були одягнуті відповідно до всіх весільних традицій, обов'язково в парі й не тільки слугували оберегами нової родини і дому, а й були символом продовження роду. Коли молода виходила заміж, їй дозволялось гратися ляльками до тих пір, поки не з'являться свої діти, при цьому що більше гралася, то краще. Це символізувало появу в родині здорових і міцних діточок. Коли народжувалися немовлята, ляльки-мотанки, звичайно, передавались їм.

Оберіг - предмет, який вважається наділеним магічною здатністю охороняти, захищати свого господаря. Згідно з віруваннями, коли людина була хвора, їй давали спеціально виготовлену ляльку-мотанку. Після того як людина одужувала, ляльку спалювали, вважаючи, що вона перейняла на себе всю неміч. Також часто готували окремі ляльки для численних ритуалів. При цьому в лялькивплітали всі ті речі чи предмети, яких людина хотіла позбутися, і також потім топили у воді чи спалювали на вогнищі.

Кожна лялька-мотанка мала бути одягнена спідницю і запаску і подобу сорочки. Усі елементи підбирали відповідно до регіональних і географічних особливостей, при цьому кожен з них окремо також виконує роль оберегу. Так, наприклад, спідниця є символом землі, сорочка означає три життєві віхи - минуле, сьогодення і майбутнє. Обов'язковими також є такі атрибути, як різноманітні намиста чи вишиванки, які втілюють добробут і достаток. І, звичайно ж, невід'ємний елемент одягу - головний убір. Це може бути шапка, хустка або що-небудь інше, але головний убір обов'язково має бути присутнім на ляльці, тому що він символізує зв'язок із небом.

Одним з найдавніших образів  ляльки мотанки в українській народній культурі є Берегиня. Це символ життя і родючості, Матері всього сущого, яка дає життя і оберігає. Це очевидне продовження і розвиток традиції прадавнього культу Великої огині матері-прародительки.

Важливою частиною мотанки є хрест

У багатьох цивілізаціях аналогом Хреста є Коло. Обидва знаки являють собою основу і часто зображаються разом. Хрест, що обертається,  Сварга, символізує розвиток Всесвіту. При  цьому обертання хреста за годинниковою стрілкою символізує рух вгору, сходження (наприклад, схід Сонця), рух від матеріального до духовного – еволюцію, а обертання проти годинникової стрілки – рух униз, захід.

Люди знали:  лялька не може бути на когось подібною. Мати, створюючи доньці іграшку, ніколи б не наважилась намалювати очі, ніс  або губи. Замість людських рис у неї на обличчі хрест –символ Сонця,  щоб її власницю через дзеркало лялькової душі не зурочили, щоб в тільце не потрапила нечиста сила.  Тоді мотанка буде безпечною й оберігатиме свого власника. Вважалося, що через хрест  дитина може побачити все, що сама захоче.  Також, правильний (рівнокінцевий) хрест символізує принцип з'єднання і взаємодії двох начал: жіночого (горизонтальна риска) і чоловічого (вертикальна). Хрест вважається символом життя, тому обличчя намотували саме ним. Він нагадує про чотири сторони світу, стільки ж сезонів у році, означає життя , рух Сонця по небосхилу. Коло –  річний шлях Землі навколо Сонця. Найвища точка у колі символізує  день зимового сонцестояння, нижня точка – день літнього сонцестояння. Звідси права та ліва точки – дні весняного та осіннього рівнодення.

Хрест у колі — це солярний, сонячний знак.. Солярна символіка - символіка сонячної стихії, Сонця. Лялька з таким обличчям несе в собі сонячну енергетику. Солярна символіка - одна з найсвітліших в слов'янській традиції. Чотири сектори – чотири пори року, чотири сторони світу, чотири стихії – вода, вогонь, повітря і земля. Або як поділ на божественне (вертикальна смуга) і земне (горизонтальна смуга).

Також вважалося, що хрест замість обличчя означав переплетення стосунків чоловіка та жінки. Голова ляльки символізувала сонце, а нитки, намотані хрестом, веселку. Також наші предки вважали, що сакральна істота з хрестом замість обличчя символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини).

Більш виразні й складні хрести робили в осередку зародження ляльок, менш виразні – у віддалених  місцевостях. У районі Чигирина та Кременчука, хрести набиралися з кольорових ниток у такий спосіб, що посередині, на розхресті, утворювався квадрат чи ромб. На Олександрійщині, як свідчить проведене анкетування, добиралися білі і червоні нитки, рідше інших кольорів. Ляльки поблизу Канева, Переяслава-Хмельницького, Драбова, Золотоноші, Решетилівки на Полтавщині мають на обличчі хрести, набрані із чорних ниток; трохи нижче по Дніпру, у районі Чигирина та Кременчука, хрести набираються з кольорових ниток.

Також хрести поділяють на прямий, тобто такий, що має горизонтальну та вертикальну риски, і косий, що має дві діагональні риски, причому прямий хрест уособлює чоловіче агресивне творче начало, косий - більш м'яке творче начало.

Прямий хрест також може служити примітивною моделлю Світового Древа.

Основні вимоги до ляльок-оберегів

• Нитки мають бути натуральні: шерсть або льон.  Можна робити ляльку із соломи чи трави. Солому треба розпарити у воді, а траву прив'ялити на сонці для гнучкості.
• Нитку мотають за Сонцем, тобто спрямовують енергію у русло росту і розвитку.  На кожен зав'язаний вузлик наговорюють  побажання. Можна молитву, можна просто «на здоров'я», «на добробут» і т. п. При рівнянні ляльки, обрізанні зайвих ниточок говорять заговір:
• «Нитку відрізаю – все лихе, недобре від себе відтинаю, коли нитка перегниє, все лихе,  недобре у землю піде».  Ці шматочки закопують у місці, де не ходять люди.
• Слідкують, щоб не обрізати дуже багато, бо можна відмовитися і від хорошого у житті. Ляльці не роблять обличчя, лише прямий хрест – символ сонця. Ляльку тримають у ліжечку, вона вбирає в себе негатив. Якщо трапляється щось лихе, ляльку спаллють або закопують у землю.